світова війна

світова війна

1. війна, бойові дії

2. боротьба, ворожнеча, ворожість

- accidental war випадкова війна; війна, яка вибухнула внаслідок непередбаченого інциденту

- aggressive war агресивна війна

- all-out nuclear war тотальна ядерна війна

- atomic war атомна війна

- barbarious war варварська війна

- cold war холодна війна

- cold war rhetoric риторика "холодної війни"

- contained war місцеві бойові дії, війна локального характеру

- controlled counterforce war контрольована контрсилова війна

- conventional war війна з застосуванням звичайного озброєння

- costly war війна, що дорого коштує

- counterforce war контрсиловий удар

- counterguerrilla war бойові дії проти партизанів

- destructive war спустошуюча війна

- fratricidal war братовбивча війна

- general war всезагальна війна

- global war глобальна війна

- hot war "гаряча війна", справжня війна (на противагу "холодній війні")

- information war інформаційна війна

- limited war обмежена війна

- limited strategic war обмежена стратегічна війна

- local war локальна/ місцева війна

- long war довготривала війна

- net war мережева війна

- nuclear war ядерна війна

- nuclear-missile war ракетно-ядерна війна

- offensive war наступальна війна

- predatory war грабіжницька війна

- preventive war превентивна війна

- racial war расистська війна

- tariff war митна війна

- trade war торговельна війна

- shooting war "гаряча війна", справжня війна (на противагу "холодній війні")

- total war тотальна війна

- uncontained war необмежена війна

- uncontrolled war необмежена війна

- undeclared war неоголошена війна

- unjust war несправедлива війна

- vengetful war реваншистська війна

- world war світова війна

- war budget воєнний бюджет

- war build up воєнні приготування, зосередження військ

- war cabinet військовий кабінет, уряд воєнного часу

- war capability воєнний потенціал

- war conditions умови воєнного часу

- war crimes воєнні злочини

- war criminals воєнні злочинці

- war damage збитки від війни

- war debts воєнні борги

- war decoration бойова нагорода

- war effort мобілізація усіх сил на оборону країни; робота для потреб фронту

- war focus вогнище війни

- war games воєнні ігри

- war guilt відповідальність/ вина за розв'язання війни

- war hawk палій війни

- war honours бойові відзнаки

- W. House військ. розм. рідко військове міністерство

- war hysteria воєнна істерія

- war loss воєнні втрати

- war material військове майно, бойова техніка

- war peril воєнна загроза

- war potential воєнний потенціал

- war power(s) надзвичайні повноваження уряду на час війни

- war preparations військові приготування

- war prisoner військовополонений

- war reparations воєнні репарації

- war service служба на фронті

- war services воєнні послуги

- war strength бойовий склад, чисельність за штатами воєнного часу

- war of aggression агресивна війна

- war of attrition війна на виснаження

- war of extermination війна на знищення

- war against illiteracy боротьба з неграмотністю/ неосвіченістю

- war of nerves війна нервів, психологічна війна

- avoidance of nuclear war запобігання ядерній війні

- council of war військова рада

- country at war країна у стані війни; воююча країна

- declaration of war оголошеня війни

- drive for "preventative" nuclear war курс на "превентивну" ядерну війну

- imminent danger of war неминуча небезпека війни; небезпека, яка насувається

- incitement of war підбурювання до війни

- laws of war юр. закони війни

- means of war засоби ведення війни

- menace of war загроза/ небезпека війни

- on the brink of war на межі війни

- on the verge of war на межі війни

- opposition to war боротьба проти війни

- outbreak of nuclear war раптовий спалах/ вибух ядерної війни

- peril of nuclear war небезпека ядерної війни

- prevention of nuclear war запобігання ядерній війні

- resistance to war боротьба проти війни

- risk of nuclear war ризик ядерної війни, небезпека спалаху ядерної війни

- state of war стан війни

- support for war підтримка війни

- theatre of a limited nuclear war театр обмеженої ядерної війни

- threat of war загроза/ небезпека війни

- to accept the possibility of nuclear war визнати можливість ядерної війни

- to advocate cold war виступати на захист холодної війни; обстоювати/ захищати холодну війну

- to avoid (nuclear) war уникнути (ядерної) війни

- to be at war with smbd. бути у стані війни з кимсь

- to breed wars виношувати плани війни

- to bring about a war розв'язати війну

- to declare war оголосити війну

- to eliminate war усунути можливість виникнення війни

- to exclude a new war виключати/ не допускати можливість виникнення нової війни

- to fan war роздмухувати/ розпалювати війну

- to fight a bloody war вести кровопролитну війну

- to handle the question of war and peace розглядати/ вирішувати проблему війни і миру

- to head off war відвернути війну

- to incite war роздмухувати/ розпалювати війну

- to increase the risks of war збільшити ймовірність війни

- to launch a war against smbd. розпочати війну проти когось

- to levy war on/ against smbd. вести війну, воювати з кимсь

- to lower the threshold of a nuclear war знизити поріг ядерної війни

- to make war on/ against smbd. вести війну, воювати з кимсь

- to menace war погрожувати війною

- to mitigate the horrors of war зменшувати жахи війни

- to plunge a country into war втягнути країну у війну

- to prevent war відвернути війну

- to reduce the threat of nuclear war зменшити загрозу ядерної війни

- to remove the danger of nuclear war усунути небезпеку ядерної війни

- to return to the cold war повернутися до часів холодної війни

- to stir up war роздмухувати/ розпалювати війну

- to stop cold war зупинити/ припинити холодну війну

- to support cold war підтримувати політику холодної війни

- to trigger off a war розв'язати війну

- to unleash a war розв'язати війну

- to wage war on/ against smbd. вести війну, воювати з кимсь

- Vietnam war війна США проти Демократичної Республіки В'єтнам (1964–1973 рр.)

- W. Cross орден "Воєнний Хрест" (Велика Британія)

- W. of Independence (Revolutionary W.) війна за незалежність в США (1775–1783)

- W.W. I Перша світова війна

- W.W. II Друга світова війна

1) світ, всесвіт

2) сфера, галузь; кола

3) період історії

4) життя (людини)

5) світ, царство

6) світ, кругозір

7) товариство, середовище, суспільство

8) розм. безліч, багато; купа, сила-силенна

* * *

1) світ, земля, земна куля

2) сфера, галузь

3) світ, царство

4) період історії

5) життя ( людини)

6) суспільство

7) безліч, маса

8) peл. світ

9) емоц.- підсил.

1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий

2) що охоплює весь світ

3) відомий у всьому світі

1) театр

2) аудиторія; демонстраційний зал; операційна (тж operating theatre)

3) поле діяльності; нива (наукова тощо)

4) театральне мистецтво, театр

5) драматичний твір

6) глядачі, аудиторія (слухачів тощо)

7) сценічні ефекти; режисура

* * *

1) театр

2) звичн. sing театральне мистецтво; театр

3) сценічні ефекти; режисура; сценічне мистецтво

4) аудиторія, глядачі

5) аудиторія, демонстраційний зал; операційна (тж. operating theatre); lecture theatre лекційний зал, аудиторія

6) поле дій; поприще

1) театр

2) звичн. sing театральне мистецтво; театр

3) сценічні ефекти; режисура; сценічне мистецтво

4) аудиторія, глядачі

5) аудиторія, демонстраційний зал; операційна (тж. operating theatre); lecture theatre лекційний зал, аудиторія

6) поле дій; поприще

1) світовий, глобальний, всесвітній

2) загальний

3) кулястий; що має форму кулі

* * *

1) світовий, всесвітній; загальний; всеосяжний, глобальний

2) який має форму кулі, кулястий

1. n

1) (the great) збірн. сильні світу цього; вельможні багатії

2) (the great) великі письменники, класики

3) pl останній екзамен на ступінь бакалавра гуманітарних наук (у Кембриджі і Оксфорді)

2. adj

1) великий, величезний, колосальний

2) довгий

3) сильний, глибокий

4) великий

5) піднесений, благородний

6) пишний, розкішний

7) чудовий, прекрасний

8) pred. досвідчений; обізнаний; майстерний

* * *

1) ( the great) сильні світу цього; видатні письменники, класики

2) pl; жapг. останній іспит на ступінь бакалавра гуманітарних наук ( у Кембриджі е Оксфорді) by /in/ the great оптом, гуртом

1) великий; величезний, величний, колосальний; великий, значний, численний (про число, кількість, міру)

2) видатний

3) піднесений, благородний; гарний, позитивний

4) шляхетний ( за походженням); світський; пишний (нaпp., про церемонію)

5) чудовий, прекрасний; важливий, головний

6) (звич. у сполученні з іншим пpикм. розміру) величезний; great

7) predic (at, icт. in) досвідчений, майстерний, сильний ( у чому-небудь)

8) predic (on) який розуміється, розбирається ( у чому-небудь); палко захоплений ( чим-небудь)

9) як компонент складних слів ( great-) пра-; great-grandfather прадід

10) icт. вагітна (тж. great with child)

потрясти

1) трясти, с[по]трясати, потрясти, стрясти що, чим, струшувати, струсити що, чим, (колебать) хитати, за[по]хитати що, чим, (однократ.) струснути, хитнути, (сильно) струсонути що, чим. [Буря трясла хатою (хату). Струмок струшував цілим млином (Дн. Ч.). Здавлене ридання потрясає все її тіло (Л. Укр.). Правили жертву богу, що землю хитає (Пот.). Світова війна захитала всю Европу. Грізний Зевес-самодержець струснув небом і землею. Нечистий дух стряс його (Св. П.). Грім струснув всіма вікнами в хаті]. -сать государственные устои - хитати державні підвалини;

2) (душевно) зворушувати, зворушити, збурювати, збурити, вражати, вразити кого чим. Потрясённый -

1) по[с]трясений, захитаний;

2) вражений, зворушений, збурений. Сильно -сённый таким зрелищем - тяжко вражений таким видовищем. Общественный строй -сён - суспільний (громадський) лад захитано.

* * *

несов.; сов. - потряст`и

1) ( чем - трясти) трясти́ и потряса́ти, потрясти́, труси́ти, потруси́ти, стру́шувати, струси́ти (чим); ( толчками) стряса́ти, стрясти́ (чим)

2) ( что - колебать) потряса́ти, потрясти́, хита́ти, захита́ти и однокр. хитну́ти, стряса́ти, стрясти́, однокр. струсну́ти, струсону́ти (що); ( встряхивать) трясти́ и труси́ти, потруси́ти, стру́шувати, струси́ти, несов. трусну́ти, трусону́ти (що)

3) (перен.: производить сильнее впечатление) звору́шувати, зворуши́ти и звору́шити, розвору́шувати, розворуши́ти, вража́ти, вра́зи́ти, потряса́ти, потрясти́; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити

4) (перен.: расшатывать основы, устои; подрывать что-л.) підрива́ти, підірва́ти, розхи́тувати, розхита́ти; (тишину, покой) пору́шувати, пору́шити

1) вели́кий

2) вели́чний (про мету, ідею тощо)

3) чудо́вий

••

1) вельмо́жі, багатії́; си́льні сві́ту цього́

2) вели́кі письме́нники, кла́сики

(скор. від World War I) пе́рша світова́ війна́

(скор. від World War II) дру́га світова́ війна́

 1. світовий, всесвітній; wojna światow{||}yа: світова війна;

 2. світський

ЛЬВІВСЬКО-ВАРШАВСЬКА ЛОГІКО-ФІЛОСОФСЬКА ШКОЛА (ЛВШ) - започаткована польськ. філософом Твардовським, учнем Брентпано, у Львові в 1895 р Н. а початковому етапі діяльності предметом вивчення в ЛВШ стає істиннісне значення. Переважна більшість дослідників, що входили тоді до ЛВШ, поділяли думку Твардовського про абсолютний характер "істини", дискутуючи лише з приводу її одвічного характеру. Розпочата в 1913 р. дискусія закінчилася видатною працею Тарського про дефініцію істинного висловлювання. Атмосферу творчих пошуків в ЛВШ передає вислів Твардовського, котрий говорив, що "служіння об'єктивній правді набирає етичного значення". Він не обмежував своїх учнів у виборі предмета дослідження, одначе вимагав сумлінного ставлення до методів, які загалом можна окреслити як критичний аналіз. Цим доброзичливим ставленням до особистості дослідника пояснюється різноманітність філософських дисциплін, що культивувалися в ЛВШ. До першого покоління учнів Твардовського належали: Лукасевич (1878 - 1956), Лесьнєвський (1886 - 1939), Котарбінський (1886 - 1981), Чежовський (1889 - 1981), Айдукевич (1890 - 1963), Вітвіцький (1878 - 1948), Балей (1885 - 1952), Завірський (1882 - 1948), Татаркевич (1886 - 1980). Формально у розвитку ЛВШ розрізняють два періоди: львівський (1895 - 1915) і варшавський (1915 - 1939), а також наступні чинники, що характеризують це інтелектуальне співтов-во: генетичний - педагогічна діяльність Твардовського і його учнів; географічний - розташування школи у Львові та Варшаві; часовий - ЛВШ виникла в кін. XIX ст. і діяла до поч. Другої світової війни; зрештою, змістовий - сукупність спільних ідей. У першому періоді філософські дослідження концентрувались у Львові, у другому, після отримання Йольщею незалежності, вплив учнів Твардовського поширився на всі ун-ти країни, але головно сконцентрувався у Варшаві, де всі філософські кафедри посіли вихідці зі Львова. Бурхливий розвиток математичної логіки на поч. XX ст. обумовив зацікавленість цією філософською дисципліною варшавських математиків, внаслідок чого співпраця філософів і математиків принесла видатні наукові досягнення у математичній логіці, а певні математичні теорії - теорія множин і топологія - були свідомо обрані для експлікації і дослідження властивостей логічних систем, які в свою чергу контролювали розбудову математичних структур. Таким чином, постала нова галузь на перетині логіки і математики - метаматематика С. аме тому ЛВШ перед Другою світовою війною стає відомою у світі переважно як школа логічна, потім - логіко-філософська позитивістського спрямування (проти чого ще в 30-ті рр. протестували Лукасевич та Айдукевич), а під кін. XX ст. її почали зараховувати до аналітичного гурту у філософії. Спеціалізацію в логіці Лукасевич поєднував із дослідженням явища причинності і використовував його для вирішення проблеми детермінізму, висловлюючись за індетермінізм. Позиція індетермінізму - за критичного прочитання Аристотеля - дозволила Лукасевичу підважити засаду "виключеного середнього", що відкрило шлях спочатку до побудови тризначної логіки, а потім низки логік з багатьма істиннісними значеннями. Використовуючи математичну логіку, Лукасевич аксіоматизував силогістику Аристотеля, винайшов бездужковий запис формул. Лесьнєвський розглядав предмет не як елемент множини в дистрибутивному смислі, а як частину цілого. Наслідком його намагань стали три теорії - прототетика (теорія перших тез), онтологія і мереологія (теорія колективних множин або агрегатів), доповнені теорією дедукції, в якій описувалися номіналістичні настанови Лесьнєвського. Котарбінський трактував предмети як матеріальні речі, потім як тіла, тобто мислячі речі. Ця доктрина спочатку отримала назву "реїзм", а потім "конкретизм" і "соматизм". Спрямованість Котарбінського на ефективне відтворення речей у практиці знайшла вираз у створенні нової дисципліни - праксеології; було також засновано перший у світі Ін-т праксеології. На підставі того, що практичні дії мають виразне етичне забарвлення, Котарбінський розвиває систему незалежної етики, очоливши цей напрям. Чежовський, Завірський і Айдукевич присвятили себе логіці і методології наук, Вітвіцький і Балей - психології, Татаркевич - історії філософії та естетиці. В 1904 р. за ініціативою Твардовського було створене у Львові Польське філософське тов-во, а в 1933 р. Лукасевичем у Варшаві закладено підвалини Польського логічного тов-ва. Під головуванням Твардовського у міжвоєнний період відбулося три філософських з'їзди - у Львові (1923), Варшаві (1927) та Кракові (1936). Друга світова війна призвела до припинення діяльності ЛВШ як наукового тов-ва. В період 1939 - 1948 рр. ЛВШ втратила загалом 34 вчених. Хоча й залишалися корифеї - Чежовський, Айдукевич, Котарбінський, Татаркевич, Яськовський, Мостовський, Слупецький, але внаслідок ідеологічного тиску комуністичного режиму ЛВШ була позбавлена інтелектуального оточення і не змогла відродитися; зрештою, спеціалізація у конкретній дисципліні ставала більш суттєвою.